Published On: Нд, Вер 25th, 2016

Рефат Чубаров: В Криму ніколи не буде хазяювати російський окупант (ВІДЕО)


Промова голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова на мітингу з нагоди громадянської блокади Криму біля лінії розмежування Херсонської області й окупованого Криму (КПВВ “Чонгар”).

– Перед Вами буквально за 50-60 метрів кримська земля. До того часу, поки не вторгся російський окупант, ми не міряли метрами межу між адміністративними територіями Херсонської області і Кримом. Те, що ви бачите перед собою – це штучне, це злочинне, це незаконне. І обов’язково буде час, коли та штучна перепона буде прибрана.

Я зараз звернувся до кримських татар, етнічних українців, росіян, які живуть у тимчасово окупованому Криму. Я звернувся як голова Меджлісу кримськотатарського народу. Як один з вас, учасники громадянської блокади Криму, словами підтримки тим людям, які не зламалися, які не здалися, які можливо не можуть вголос говорити правду, але зберігають свою гідність. Я просив їх ще протриматися, оскільки ми робимо все для того, щоб повернутися на свою землю і об’єднатися з ними. Я сказав про те, що наше повернення в Крим, і повернення Криму до України відбудеться набагато раніше, ніж цього хотіли би в Кремлі. Я знаю, що ті камери, які звідти знімали нас, вони не покажуть повний цей виступ, але завдяки АТР-у, іншим українським каналам сьогодні всі люди, які живуть в Криму, я дуже хочу, цього щоб вони прислухалися до цих слів. Прислухалися до того, що ми їх не забули. Ми не хочемо тим, хто зараз там є, бажати зла.

Але ми чітко сказали – всі ті, хто сприяв російському окупанту укріплюватися в Криму, вони мають зараз вже думати про те, як вже покинути Крим і поїхати на материкову Росію. Хай там вони вже сьогодні облаштовують свої дома. Щоб в нас було менше роботи, коли ми повернемося до Криму. Щоб ми не збирали сотнями суди, щоб засудити тих 4-5 тисяч колаборантів, які сприяли росіянам. Це колишні прокурори, колишні судді, колишні військові. Не всі. Але ті, які пішли на уклін до окупантів і зрадили своїй присязі Україну. Це перше.

Ми звернулися до тих, хто став слугувати окупантам, після того як російські окупанти військово укріпилися в Криму. Тих, хто почав славити Путіна. Тих, хто почав здійснювати репресії проти своїх людей. Я хочу, щоби всі знали – і ми про це говоримо щиро і відкрито: ми не будемо ділити зрадників і колаборантів на національності. Для нас вони всі будуть однаково зрадниками – і росіяни, і українці, і кримські татари, якщо вони допустилися цього.

І особливо ми звернулися до російських військових, на штиках яких тримається окупаційна влада. Ми говорили про те, що завдання сьогодні будь- якої нормальної російської людини – це думати про врятування Росії. Що Путін є тією людиною, яка кинула Росію в прірву, в прірву зла, в прірву безвиході, в прірву знищення. Ми сказали про те, що коли повернеться Крим, це буде початок руйнування тоталітарної Росії. Це все буде. Це все я говорив кримчанам.

Тепер я хочу продовжити те до нас, до материкової України, і до тих, хто в Криму теж.

Перше – я хочу подякувати всім, хто рік тому, 20 вересня, прийняв тут участь в акції «Громадянська блокада Криму». Тих, хто протримався найскладніших, найтяжких 5 місяців – вересень, жовтень, листопад, грудень і січень.

5 місяців треба було протриматись, аби наша держава нарешті приєдналася до тих санкцій, до яких закликала весь світ. Тоді, перед 20 вересня 2015 року була якась незрозуміла ситуація – ми всіх закликали не торгувати з Кримом, не заходити в порти і не літати літаками. Але самі кожного дня в’їжджали 450-500 великовантажними машинами. Самі постачали товари, і при цьому знали, що це товари не для тих людей, які живуть в Криму. Що значна частина їх перекидалася потім в інші машини, які приїжджали з материкової Росії і контрабандно вони йшли до материкової Росії. Ми годували Росію. Через Крим. Ми сказали – ні, далі цього не буде. І нарешті завдяки тим людям, які тут були, учасники акції, держава також сказала «ні». Пізно, дуже пізно, але нарешті сказала – «ні».

Ми сказали про те, що українська держава може і має постачати електроенергію. Але кому? Якщо це громадянам України, простим людям, росіянам, українцям, кримським татарам – простим людям – ми готові. Але чому ми маємо постачати електроенергію військовим базам, які вони почали облаштовувати десятками по Криму. Чому наша електроенергія має працювати на війну, яка вбиває наших людей на Донбасі, в Луганську? Чому?

І ми тоді сказали найголовніше – не буде договору, коли Україна постачає електроенергію Кримському Федеральному округу Росії. Що за маячня? Немає такого утворення. В Конституції України написано – Автономна республіка Крим і місто Севастополь. І ми сказали – ось власне договір, підписуйте. Путін сказав – ні, це буде визнання того, що Крим – це ваша земля. І він нібито провів опитування серед людей 31 грудня 2015 року. І 1 січня 2016 року вони нібито провели опитування: «Вы за получение электроэнергии, в случае, если в договоре будет написано «Автономная республика Крым, Украина», или вы потерпите несколько месяцев пока Россия найдет возможности для перекидки электроэнергии?» І з точки зору Путіна вони це надрукували повсюди, з великою помпою. Нібито переважна більшість людей сказали «да».

Маячня ще тому, що це все було по стаціонарних телефонах. Це все одно, що подзвонити в гетто і запитати, чи ви любите нацистів чи ні. Це все одно, що запитати у ГУЛАЗі, в таборі при Сталіні і спитати, чи ви любите Сталіна. Оце цинізм Путіна. Він дійсно руйнує Росію.

Але ми повернемось до себе до України. Найголовніше, що зробили учасники акції – вони повернули Кримське питання, питання деокупації Криму, повернення Криму, питання кримськотатарського народу, питання прав людини там, в Криму, вони повернули до порядку денного міжнародної політики. І нам одразу стало завдяки вам працювати набагато легше, оскільки всі почали говорити про Крим, і не просто говорити, а говорити багатьма аргументами, Вашими аргументами. За це ми дуже дякуємо Вам.

Хочу сказати, може для мене це є головним, хоча тут не знаєш, що є головним, все є головним. Акція громадянської блокади Криму підняла, сформувала таке самоусвідомлення в українців, українського суспільства в тому, що втративши Крим або окремі території Донбасу, не можна думати про те, що інша частина України може прорватися вперед. Ви пам’ятаєте тоді, 20 вересня і ці найближчі тижні з того моменту – як піднялася вся Україна! Сюди приїхали представники сотні організацій. Я зараз не хочу називати міста і області, бо я когось забуду. Але думаю, що немає території України, звідки сюди б не приїжджали – хто на день, хто на тиждень, хто на кілька місяців. Представники різних політичних організацій, майже протилежних. Але що добре – нас всіх об’єднало те, що ми тут сіли, я пам’ятаю, ввечорі 20 вересня і сказали – тут немає тих, які проти уряду, або проти Президента, тут немає тих, хто буде дискутувати між собою. Тут є тільки ті, хто знає, що в нас один ворог – Путін його прізвище. І що в нас одна мета – звільнити Крим. І всі – і «Правий сектор», і «Автомайдан,» і «Народна самооборона Майдану», «Азов», «Айдар» – всі, хоч деякі один одного не хотіли бачити, вони сказали – так, ми виходимо з того, що сказали кримські татари: ворог один – Путін, мета одна – звільнити Крим. І нам це вдалося. І це є приклад того, як можна об’єднувати людей задля найголовнішої мети, найголовнішого нашого завдання. Я думаю, що це є головні уроки блокади.

Є ще одне. Ми робимо все для того, щоб повернути Крим. Але кожного дня міжнародне життя, наші партнери – вони додають якихось забарвлень. Ми не живемо в однім світові. Тому тут нам усім треба мати одну думку на найпринциповіше питання. Декілька днів тому Президент України Петро Порошенко – я це для себе визначився, що він якби відповів цим двом шановним панам – міністрам закордонних справ Німеччини і Франції – він сказав таку думку, що Україна не піде на те, щоб завдяки східній Україні віддати Крим. З цього я зробив висновок, що десь в міжнародній спільноті є різні варіації. Є варіації того, що, мовляв, давайте ми вирішимо питання східної України, а Крим – це хай буде для подальшого діалогу з Росією. Зрозуміло, що не буде тоді вирішення ані питань окремих районів Луганської і Донецької областей, не буде тоді вирішення питання Криму. І тому тут має бути єдина позиція. Що б не говорили нам наші партнери, але ми потребуємо їх допомоги. Ми не можемо один на один сьогодні протистояти Росії. Не можемо, бо вона набагато міцніше, вона набагато ресурсами більша.

Нам потрібен ще й деякий час. Нам потрібен не для того, щоб ми обладнали своє життя і підготувались до повернення цих територій. Ми потребуємо допомоги західних партнерів ще й тому, що вони нас не змогли захистити. Не тому, що ми бідні сірі. А тому що це було їх завдання. Це був Будапештський меморандум, міжнародні і інші договори, це було в кінці кінців Статутом Організації об’єднаних націй. Вони не змогли зупинити агресора. Як не змогли зупинити, коли була Грузія. Бо це питання не лише в Україні. Питання в системі оцих міжнародних зв’язків, міжнародних конструкцій.

Я тут не хочу далеко заглиблюватися. Але що ми маємо робити. Громадянське суспільство, учасники блокади, вся громадськість України. Ми ніколи не дамо ані своїй владі, ані західним нашим партнерам, аби йти на діалог з Росією до того, як не буде відновлена територіальна цілісність по всьому периметру державного кордону, в тих межах, як це визначено міжнародним суспільством. Отже жодного вирішення остаточного по Сходу, поки не буде відновлено весь наш кордон, поки не буде повернутий Крим! І от за цим ми маємо буди дуже пильними і до цього я вас всіх закликаю. Я вірю в те, що багато моїх колег, подавляюча більшість у Верховній Раді, вони не підуть на якісь напівміри, які поставлять під сумнів повернення Криму.

Я сьогодні це бачу. Буквально днями було проголосовано рекомендації парламентських слухань. Ми щиро записали про те, що і Президент України, і Верховна Рада України і український політикум мають негайно вносити зміни щодо політико-правого статусу Криму. Крим має зберігати свій автономний статус в складі Української незалежної держави, автономний статус на основі права кримськотатарського народу на самовизначення. Крим має бути такою територією України, де будуть гарантовані і практично зреалізовані як права корінного кримськотатарського народу, так і права етнічних українців, частини української титульної нації, яка живе на своїй території в Криму, так і етнічних росіян.

Цього зовсім не хочуть окупанти, і тому вони багато роблять, щоби спотворити нашу ідею. Зараз в Криму йде повальне, дуже тотальне залякування людей кримськотатарською автономією. Мовляв, якщо ви не будете протистояти Великій Україні, то прийдуть кримські татари і вони вже почнуть хазяювати без вас.

Такого не буде. Але ніколи не буде, що вже будуть хазяйнувати без кримських татар! Ми будем там хазяювати! Українці, кримські татари, етнічні росіяни, які є патріотами України. Але там ніколи не буде хазяювати російський окупант.

Ще раз хочу подякувати вам всім. Дуже багатьох тут немає. Вони по всій Україні. Я сподіваюся, що вони подивляться сюжети. Я ще раз хочу подякувати кожному, хто прийшов 20 числа і в наступні ці 5 місяців. Сила внеску кожної людини – вона була неймовірною. Я хочу подякувати народним депутатам, колегам, які в невеликій кількості, там 5-6 людей, були в перші два дні. Вони теж дуже допомогли. Оборону тут, на блокаді, тримало багато тих людей, імен яких ми не знаємо. Можливо, Ленур їх всіх знає. Хочу подякувати Ленуру, його команді тут. Я знову боюся називати прізвища, їх сотні, всіх не буду називати… По різному відносилися, але всі допомагали. Я не назвав багатьох. Я не назвав діаспору. Вони тут також зараз є. Кримськотатарська діаспора з різних країн, вони тут перебували в січні вони бачили на свої очі, вони сприяли з своїх країн.

Але ще раз хочу подякувати великому українському народу, який, і це без будь-якого перебільшення, одностайно підтримав цілі і методи і завдання громадянської блокади Криму.Отже, ще раз всіх Вас вітаю.

Хочу сказати, що боротьба триває. Громадянська блокада Криму у вигляді інших форм спротиву, вона продовжується. Сьогодні не хочу говорити про багато невирішених питань. І про батальйон кримський, де мали би служити всі молоді люди, які зараз вириваються з Криму, де мали б служити українці, росіяни, кримські татари, які добре знають Крим. Бо вони будуть заходити до Криму, вони будуть тримати громадський порядок, бо вони знають Крим – там їхні рідні.

Я думаю, що ми це все вирішимо, оскільки я бачу ваші обличчя, я бачу вашу силу, я бачу ваш дух. Щиро вам всім дякую.

Слава Україні!

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Optionally add an image (JPEG only)