Published On: Ср, Вер 28th, 2016

Тераріум однодумців і козир Тимошенко. Як Порошенко втратив Херсон

4d4790f-690-poroshenko-timoshenko

Формування президентської вертикалі йде кількома паралельними курсами.

І хоч процес цей швидше нагадує побудову харчового ланцюжка ніж державне будівництво, команді на Банковій є чим похвалитись.

Принаймні, екватор своєї президентської каденції восени 2016 року Порошенко перетне зі значно ширшим набором повноважень і впливу ніж отримав у 2014-му.

Контроль над урядом, над Верховною Радою, над НБУ і ГПУ, над судами і оборонкою, більш-менш злагоджена робота регіональної влади по країні – це тільки головні пункти діяльності команди президента.

Але часом і президентська “машина” дає збої. І що далі, то помітніші.

Між шестерні різних груп впливу в оточенні Порошенка потрапляють незначні детальки, які заклинюють роботу всього механізму. Зазвичай, під натиском системи всі сторонні елементи дуже швидко розчавлюються й утилізуються.

Однак трапляються випадки, коли різні групи впливу заходять в клінч, і їхнє протистояння на який час стає видимим, його можна розгледіти і зрозуміти.

Саме така ситуація виникла у Херсоні.

Дев’ятого вересня на сесії облради розгорівся скандал. Фактично всі фракції, крім БПП, виступили з вимогою відставки голови облради, ставленика президентської сили Андрія Путілова.

Сам голова облради відмовився ставити це питання і сесію закрив. Але обурені депутати пішли на загострення і “проголосували” за відставку Путілова руками.

Суд це “рішення” призупинив і приготувався розглядати, наскільки, воно було законним. Але тим часом сам Путілов несподівано написав заяву про відставку, яку облрада на наступному ж засіданні прийняла.

Це одразу викликало багато запитань. Як могло статися, що з посади зняли лідера найбільшої в облраді фракції, яка до всього ще й носить ім’я президента?

А відповіді на ці запитання слід шукати не у Херсоні. Доля Путілова вирішувалась у кількох кабінетах на вулиці Банковій у Києві.

Однак поки різні групи з оточення президента вирішували, ким із депутатів БПП замінити Путілова, у грі несподівано з’явились нові гравці – об’єднаний фронт “Опоблоку” і “Батьківщини”. Вони діяли напористо і впевнено.

Всього кілька годин знадобилося новим союзникам, щоб позбавити президентське оточення роздумів, кого посадити в Херсон.

Усе вирішили і без оточення, і без самого президента.

Магія числа 33

Як би не дивно це звучало, але історія поразки Путілова почалась із його перемоги.

Восени 2014 року президент Порошенко призначив тоді депутата Верховної Ради Путілова головою Херсонської ОДА. На парламентських виборах тієї ж весни Путілов провів у Раду по “своєму” округу свого колишнього помічника Андрія Гордєєва. Ці вибори були небаченим успіхом для БПП у Херсонській області.

 

“Неформально Путілов курував дуже багато питань у той час. До його порад прислуховувались щодо кандидатів. А треба пам’ятати, що це ж завжди була область “регіоналів”. Але БПП за партійними списками виграв вибори у Херсонській області і провів усіх своїх кандидатів, яких висував”, – розповів УП один із співрозмовників у БПП, знайомий з ситуацією у регіоні.

Робота у губернатора ішла не так гладко, як вибори.

По-перше, Херсонська область дуже складна у плані безпеки. По-друге, вона одна з останніх за економічними показниками.

Крім того, у Путілова була ще одна проблема, і доволі серйозна.

В Адміністрації Порошенка усією регіональною політикою, тобто роботою з місцевими адміністраціями, керує Віталій Ковальчук. До Майдану Ковальчук і Путілов були членами “УДАРу”. І ще з того часу у них виник гострий особистий конфлікт.

Коли Путілова призначали губернатором, Ковальчук ще не працював в АП. Однак коли їм довелося постійно і безпосередньо працювати, почалися тертя.

Уже через рік Путілов “утік” з губернаторства в обласну раду.

“Він просто втік від роботи. Крім того, на той час у прокуратурі уже була кримінальна справа, коли одного голову РДА затримали за хабар, а він дав покази, що хабарі “відкатував” нагору – Путілову”, – заявив УП співрозмовник з оточення Ковальчука.

Про наявність кримінальних справ проти Путілова нагадав і лідер херсонської “Батьківщини” Юрій Одарченко.

“Є дві кримінальних справи, де проходить Путілов. Перша стосується хабарів, які збирались із підприємств на узбережжі. Навіть затримали одного голову РДА. І він у своїх свідченнях заявив, що гроші вони збирали для Путілова. А друга справа – по енергоефективному обладнанню. Добра ідея, але питання в тому, що обладнання виготовляв на своєму заводі батько Путілова. І експертиза встановила, що ні котли ці непридатні, ні саме будівництво котелень”, – заявив Одарченко.

І хоч із правоохоронними органами могли виникнути проблеми, то з місцевими виборами у Путілова все клалось майже ідеально.

БПП з відчутним відривом пройшов в облраду, провівши туди 18 своїх представників.

Найближчим суперником партії президента був “Опоблок”, який отримав 13 мандатів.
Місцева “Батьківщина” провела 9 депутатів, по 6 – “радикали” і “УКРОП”, 5 – “Самопоміч”.

Ще 7 голосів в Херсонській облраді отримала партія “Наш край”. Як відомо, цю силу вважають проектом Банкової, а її “куратором” саме Віталія Ковальчука.

Загалом у Херсонській облраді – 64 депутати. Тож для отримання більшості слід було згуртувати 33 депутатів.

Слід нагадати, що місцеві вибори 2015-го проходили під акомпанемент гучного тріщання коаліції у парламенті. І це наклало свій відбиток і на ситуацію в областях.

“У Тимошенко на місцевих виборах була така установка: якщо можна створити коаліцію з майданівських сил, але без БПП, то її слід створити. Якщо витіснити БПП в опозицію не вдається, то треба змусити його робити коаліцію з Опоблоком”, – розповів УП один із співрозмовників у команді президента.

У Херсонській області був розіграний саме другий варіант. Хоч лідер місцевої “Батьківщини” Одарченко переконував УП, що його партія не зійшлась з Путіловим через питання об’єднання громад і тарифів.

Сам Путілов спершу намагався домовитись і з “Батьківщиною”, і з “Самопоміччю”, і з “УКРОПом”, але врешті, за безпосередньої участі АП, створив більшість з “Опоблоком” і “Нашим краєм”.

Співрозмовники УП на Банковій визнають, що це був вимушений крок.

“А з ким було робити більшість, якщо всі пішли в “опозицію”. На місцях до всього цього ставляться простіше, всі всіх знають”, – розводять руками в АП.

Для страховки, як переконують одразу кілька джерел з різних партій, ця коаліція зібрала 44 голоси, “посадивши на зарплату” ще й фракцію Радикальної партії.

“Радикали” синхронно голосували з більшістю, хоч куратор Херсонської області в партії Ляшка Олег Селантьєв запевнив, що їхні депутати у коаліцію не входили.

“РПЛ у коаліцію не входила. Наші депутати голосували за питання, які справді розвивали область. Тим паче, вони всі рішення погоджували з Києвом”, – запевнив Селантьєв.

З моменту виборів Херсонська облрада спромоглась провести аж п’ять сесійних засідань, але на них цілком нормально працювала сформована більшість. Аж до липня 2016 року.

Провал Путілова

Після того, як Путілов пересів у крісло голови облради, в Херсоні стало вакантним місце губернатора.

Майже 5 місяців у Порошенка шукали, кого ж призначити на цю посаду. Аж поки у квітні 2016-го Херсонську ОДА не очолив колишній помічник Путілова Андрій Гордєєв, який на той час був депутатом Ради.

Банкова погодилась призначити його губернатором з однією умовою. Для БПП, який усіма силами намагається утримати хоч формальну коаліцію у парламенті, втрата кожного мандата коштує дуже дорого.

Тому мажоритарнику Гордєєву поставили умову: він очолить ОДА, якщо Путілов піде на їхній округ, виграє вибори і повернеться у Раду.

Фактично, з квітня по липень, на коли призначили довибори, у Гордєєва-губернатора і Путілова-голови облради була сконцентрована вся влада в області і було три місяці, щоб “підготуватись” до голосування.

 

На що витратили цей час керівники Херсонської області не відомо, але точно не на підготовку.

17 липня Путілов з тріском програв вибори в Раду Одарченку, віддавши мандат президентської партії фракції Тимошенко. І тут закрутилось.

Весь серпень Херсонська облрада відпочивала і відходила від виборів. Перше сесійне засідання відбулось щойно 9 вересня. І вже на першому ж засіданні опоненти Путілова підняли проти нього бунт.

Як розповів депутат БПП Павло Різаненко, який був присутній у Херсоні того дня, представник “Батьківщини” почав вимагати включити з голосу в порядок денний питання відставки голови облради.

“Путілов поставив на голосування в цілому проект порядку денного, який запропонувала президія, без питання про його відставку. Бо воно не пройшло комісію облради, не розглядалось на президії, його мали подати за 20 днів до сесії і так далі. Тим паче, голова облради має, за регламентом, прозвітувати перед депутатами”, – пояснив Різаненко.

Але без питання відставки Путілова депутати за порядок денний голосувати не стали. Голова облради вирішив, що раз немає порядку денного, то рада не має що розглядати, і сесію закрив.

“Путілов закрив сесію, прозвучали гімн Херсонщини, гімн України, і сесія закрилась. Юридично і фактично. Але частина депутатів залишилась і вирішила “проголосувати за продовження сесії”. Проте не можна продовжити те, що уже закінчилось. З точки зору юридичної – повна юридична безграмотність”, – обурився Різаненко.

Його колега по фракції БПП у Раді Валерій Карпунцов, який також був на тій сесії у Херсоні, ще більш різкий в оцінці подій 9 вересня.

“Питання зміщення Путілова ставилось кулуарно. А вся кулуарщина завжди відбувається не по закону і не по регламенту. Питання звільнення голови облради з-під поли не вноситься. Крім того, вимога про відставку підписана ще Одарченком, який уже не депутат облради. Процес був делегітимізований повністю”, – заявив УП Карпунцов.

 

“Що заважало провести це рішення через комісії, президію? Якщо у вас є більшість за відставку, то ніхто вас не зупинить. Але зробіть все в законний спосіб. А вони залишаються і починають голосувати руками. У нас уже були голосування руками – в Донецьку і в Луганську”, – додав він.

Більше того, співрозмовники УП, близькі до Путілова, переконували, що станом на 9 вересня Путілов уже підготував заяву про відставку.

“Ця ж відставка готувалася давно. Путілов кілька разів був на Банковій, були розмови з президентом”, – переконують співрозмовники УП.

В такому разі виникає питання, для чого тоді було влаштовувати цю “показову порку”?

Як стало відомо УП від співрозмовників у президентському оточенні, ситуація була дещо не такою.

9 вересня не єдина дата, коли Путілов мав скласти повноваження. Навколо його персони в кабінетах на Банковій розгорілись справжні баталії між людьми Порошенка.

Якщо уважно придивитись до карти України, то на ній можна чітко побачити, що президентська вертикаль в областях насправді не лише президентська.

Залежно від наявності економічних чи політичних інтересів області розділені між людьми із найближчого оточення Порошенка чи його партнерами.

Наприклад, Харківську та Дніпропетровську ОДА очолюють люди близькі до Ложкіна. Київська область – квота Кличка . Херсонська область, за даними УП, належить до сфери інтересів гендиректора “Укроборонпрому” Романа Романова. Він є людиною першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського (Свинарчука),  давнього бізнес-партнера Порошенка.

Романов до останнього часу “приглядав” за Путіловим, і разом з іншим соратником президента Сергієм Березенком вони відстоювали позицію, що голова Херсонської облради має залишатись на своїй посаді.

Проти того, щоб Херсонську область від імені БПП очолював Путілов, категорично виступав Ковальчук.

“Так, Ковальчук не приховує, що не може працювати з Путіловим. Але не Ковальчук довів до того, що половина депутатів не вітається з головою облради. І не Ковальчук обіцяв точно виграти вибори, а потім програв їх”, – заявив співрозмовник УП в АП.

У підсумку до його аргументів дослухався і президент.

“Треба віддати належне Ковальчуку. Він зумів переконати Порошенка, що Путілов – ворог”, – зізнався УП співрозмовник у таборі “захисників” Путілова.

Події ж 9 вересня були певного роду репетицією.

Про можливу залученість у них Ковальчука може свідчити той факт, що руками за відставку голови облради голосували і депутати “Нашого краю”.

 

“Путілов сам винен. Він посварився із усією облрадою і розказував президенту, що він лідер, що за його відставку ніхто не проголосує. 9 число показало, який він лідер”, – заявив співрозмовник УП у президентській команді.

Уже після цього  з’явилась заява Путілова, а через кілька днів сталося його звільнення.

За початковим планом, на який погодився президент, Путілова просто мали замінити іншим депутатом із БПП.

Щоправда, співрозмовники УП в різних таборах команди Порошенка називали різні прізвища тих, хто може очолити Херсонську облраду.

Але поки вони узгоджували кандидата, в бій включились інші гравці, які всіх і переграли.

“Чорний вівторок”

Без офіційно призначеного голови, Херсонська облрада прожила два тижні.

27 вересня, навіть без оголошення на офіційному сайті, депутати зібрались на засідання. З того, як нервували лідери БПП та “Нашого краю”, було зрозуміло, що щось має відбутися.

Першим питанням порядку денного стояло призначення голови облради, однак співрозмовники УП в президентському оточенні запевняли, що “нічого не буде”.

Сигналом, який показав, що “таки буде”, став виступ одного з депутатів “Опоблоку”, який заявив, що з усіма депутатами їхньої фракції влада “проводить роботу” і змушує піти із засідання.

“Ми говорили раніше, що не братимемо участі у цьому дерибані влади, але через ваші дії ми вирішили голосувати. Ви дограєтесь, ви скоро “злочинній владі” уже зможете дати фору”.

Після цього несподівано з’явилась “погоджена” кандидатура на пост глави облради – депутата “Батьківщини” Владислава Мангера.

“Наш край” і БПП відмовились брати участь в голосуванні, але їм уже і не треба було. Голосів вистачало і без них.

Після короткої процедури таємного голосування і публічного підрахунку голосів стало зрозуміло, у Херсонської облради новий голова. Обраний, до речі, 33 голосами – рівно необхідний мінімум.

Найпоказовішою у цьому голосуванні була позиція саме “Опозиційного блоку”.

Ще недавній партнер БПП і “Нашого краю” по більшості фактично і забив останній цвях в її труну. Без голосів ОБ опоненти президентської партії змогли б зібрати максимум 26 голосів. Тож саме “Опоблок” визначив хід подій.

Цікаво, що більшість співрозмовників УП в політичних колах стверджують, що херсонський ОБ контролює ніхто інший, як “православний олігарх” Вадим Новинський.

За даними УП, коли Путілов переконував президента, що голосів за його відставку немає, він начебто мав домовленість з Новинським, що “Опоблок” не проголосує проти нього. Але проголосував. В оточенні Новинського УП запевнили, що таких домовленостей ніколи і не було.

Тепер же, коли президентська команда шукала наступника Путілову, партнер БПП, яким у Херсоні був ОБ, кинув і їх.

Майже містичним чином цей поворот курсу “Опоблоку” в бік “Батьківщини” збігся у часі із грандіозними обшуками в компанії Новинського “Смарт Холдинг”, які ГПУ провела у неділю, 25 вересння.

“Кинули нас. Новинський спеціально пішов на це, після наїзду на “Смарт Холдинг”, – визнав після херсонського провалу один із співрозмовників УП в оточенні президента.

Натомість в оточенні Новинського УП заявили, що прямого зв’язку між обшуками і голосуванням в Херсоні немає.

“Звичайно, ці обшуки неприємні, але вони тривають давно. У той же час ми розуміли, що наш кандидат в Херсоні не пройде, тому дали фракції право вільного голосування. Хто захотів – проголосував”, – переконують в оточенні олігарха.

Ще один співрозмовник УП у БПП бачить за подіями в Херсоні куди ширшу картину.

“Ви ж знаєте, що Тимошенко з Льовочкіним пішли на співпрацю? От вам і відповідь. І в “Опоблоці” теж же є кілька груп впливу. А “радикалів” хто фінансував на виборах? Ляшко сам зізнався, що Льовочкін. От вам і більшість”, – переконує він.

Фактично, після того, як Путілов програв Одарченку округ на літніх довиборах в Раду, команда Порошенка програла Тимошенко і її новим союзникам всю область.

Поки різні групи в оточенні президента чубились за “наступника”, Леді Ю прийшла і завоювала область. Сюжет насправді давній, шекспірівський.

Роман Романюк, УП

 

Джерело: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/09/28/7122023/

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Optionally add an image (JPEG only)